Ви тримаєте в руках безцінний каталізатор дій. Рак – це шок для людини та її близьких. Кожен проходить цей ланцюг після діагнозу: Заперечення-Злість-Торг-Депресія-Прийняття-Дії. В такій ситуації час – безцінний фактор. Ця книга допоможе вам швидше пройти цей складний ланцюжок, прийняти правильне рішення та зрозуміти, як жити далі. Рекомендую ВСІМ, хто зіткнувся з цією хворобою, не тільки пацієнтам, але і їхнім близьким.

Глибоко, професійно, емоційно, якісно.
Дуже потрібна для багатьох книга.

Книга своєчасна, важлива та потрібна! З теми тяжких захворювань та смерті поступово знімається “клеймо” табу. А інформації, на жаль, катастрофічно мало! Тяжкі хвороби, смерть, переживання втрати та горя торкались, торкаються та торкнуться кожного з нас та наших близьких. Ця книга може стати ненав’язливим керівництвом та опорою. Вже 17 років я маю справу з людьми, які зіткнулися з тяжкою хворобою, та з їхніми близькими. Часом важко знайти потрібні слова для підтримки та підбадьорення. Я дуже радий, що автору вдалось їх знайти. Книга вийшла дуже серйозна, професійна, і одночасно – дуже тепла, підтримуюча та зрозуміла. І що найголовніше – зовсім не страшна.

30 грудня я провела останній день з близькою та дорогою мені людиною. Я навчилася багатьом речам за останні 3 роки, але багато чого було для мене неочікуваним. Так часто буває, теорія та практика – зовсім різні речі. Рятували книги. Годинами я робила багато різних процедур та годинами лежала на ліжку і читала. Читала багато про віру, любов, мир, біль. “Зовсім не страшна книга” може стати вашим другом у найскладніший період вашого життя, тому що хвороба може прийти до вашого дому, а може і не прийти. Смерть приходить до кожного дому, рано чи пізно – буде це ваш дім чи дім ваших друзів, знайомих, співробітників. Книга дасть відповіді на всі питання, які інколи немає кому поставити, допоможе заповнити пустоту та зменшить ваш страх.

Вже більше чотирьох з половиною років наша сім’я вчиться жити «після».
«Після» встановлення діагнозу рак крові… «Після» комплексної ремісії… «Після» рецидиву… «Після» трансплантації кісткового мозку… «Після» слів «нічого не вийшло»… «Після» другого рецидиву… «Після» невпинної, однак безрезультатної боротьби…
Скоро нашу сім’ю чекає чергове «після»… Розриває душу лише одне запитання: чому ж так мало було «до»?… Та ми вже давно зрозуміли, що жити минулим неможливо. Тому маємо, що маємо.
В нашому житті дуже багато хороших людей: родичі, друзі, знайомі, лікарі, волонтери. Ми дуже вдячні, що всі вони є.
Коли у нас ситуація почала змінюватись, мені до рук потрапила книга. Коли взяла її, було багато протиріч. Але попросили почитати і я пообіцяла. Завжди намагаюсь виконувати обіцяне. Прочитала. Після прочитання зрозуміла, як же вчасно вона потрапила мені до рук. Відчула вдячність: до людини, яка мені її вручила; до автора і всіх причетних до цієї книги. Рекомендую.
– – –
Микита помер 1 грудня. Ми публікуємо цей відгук в пам’ять про чудового хлопчика з дозволу його мами.

Паліативну допомогу надають людям, що є в останніх місяцях, днях свого життя, або тим, які постійно потребують допомоги. В Україні за останні роки не було приділено достатньо уваги цій галузі. З 2020 року Національна служба здоров’я буде оплачувати послуги паліативної допомоги і нам потрібно знати, що це є і що це не страшно. “Зовсім не страшна книга” це добре пояснює. Вона про те, як ми можемо полегшити життя людей, що потребують паліативної підтримки. Кожен з нас розуміє, як він входить в життя, а коли ми виходимо з життя, часом, в нас є вибір. І ми повинні мати гуманний вибір, де є повага до людини, до її людської гідності. Я дуже щаслива, що є така книга.